|
Дитинство Олександра Миколайовича Ржавського пройшло у Донбасі, в типовому промислово-шахтарському містечку. Правда, селище Біленьке на околицях Краматорська міським чи промисловим назвати важко – звичайна околиця з невеликими одноповерховими будиночками. Один з них, в самому центрі села, і побудували батьки Олександра. Саме там 30 січня в сім‘ї Ржавських – Миколи Дем’яновича та Аліси Миколаївни народився син Олександр.
Найяскравішими рисами дитинства Саші, за спогадами близьких, були дивовижна енергія та комунікабельність.
Він весь час був у русі, щось намагався робити або годинами міг розповідати вигадані ним історії, переконуючи присутніх в їх правдивості. На всіх сімейних святах маленький Сашко завжди був у центрі уваги. «Буде артистом або письменником», - робили прогнози знайомі.
Особливий вплив на формування характеру Олександра Ржавського, за його словами, належав батьку. Під час народження сина він працював звичайним робітником, а з часом доріс до головного енергетика заводу. Вихідцю із сім‘ї репресованого зробити це було досить проблематично.
З ранніх літ Олександр допомагав батьку з технікою, так як той був запеклим автолюбителем. Ще до школи оволодів велосипедом. За кермо авто Олександр сів, ще не достаючи до педалів. А першим автомобілем майбутнього мільйонера став «горбатий» «Запорожець». Пристрасть до автомобілів залишилась у нього назавжди.
Здібностями Бог Сашка не обділив з дитинства, але юність,
а саме енергія, вимагала самореалізації. Тому стати відмінником у школі, просто не вдалося, із-за нестачі дорогоцінного часу. Були тверді четвірки, п’ятірок трохи менше. Проте, коли потрібно було обрати старосту, чи комсорга, завжди однокласники називали його першим. А він, якщо і відмовлявся, іноді, то тільки тому, що не можна було бути не змінним. Олександр був найактивнішим учасником всіх шкільних заходів: чи то був КВК, чи «Зарниця», чи «А ну-ка ребята». До речі, навчався Сашко в школі, де викладала його мати. Аліса Миколаївна серйозно ставилась до свого сина. Олександр, бувало, ображався на мати за упередженість, бо, за його словами, вона ставить йому, навмисно, низькі оцінки, ніж інші вчителі. За досить пристойну відповідь можна було почути: «Сідай Ржавський – чотири». Проте, це не завадило йому закінчити школу з чудовими оцінками. Взагалі, юність енергійного юнака була надзвичайно насиченою. В ній було місце для всього: навчанню та розвагам, першому коханню та бійкам з однолітками.
|